після кількох років управління країною наш президет став трошки несповна розуму. не знаю, чи це мало якийсь стосунок до того, але його поведінка стала особливо дивною після того, як він знову одружився.
до того, як ми отримали незалежність, 90% людей в країні жили на 10% землі, і по кількох роках новий уряд сказав білим фермерам, що землю потрібно перерозподілити. фермери не погоджувались на жодні пропозиції, а потім в країні почало рости невдоволення, і виглядало на те, що уряд не зможе утриматись. і тоді, щоб гарантувати собі підтримку, уряд вирішив забрати землю у фермерів. фермери пішли, а ферми занепали, бо лише білі мали технології і освіту, щоб ним управляти.
досить скоро виявилось також, що фермери забрали із собою всі гроші. іще коли вся земля належала їм, і вони отримували величезні прибутки із продажу тютюну, більшість грошей вивозилися із країни і вкладались в британії чи деінде. до нас поверталась лише частина - на поточні витрати. пішовши, вони позбавили нас навіть цього, а до того ж іще забрали із собою усе що могли, а щось і просто понищили. вони так робили і раніше. коли білі ішли із мозамбіку, вони псували будинки - заливали в водогін і каналізацію будинків рідину, яка їх повністю руйнувала. будинки після цього до використання вже були не придатні.
замість білих фермерів у нас тепер є свої власні бізнесмени, які гвалтують країну, а гроші, як і раніше, вивозять до британії.
насправді, зараз усе потроху повертається на краще, бо ми тепер використовуємо американський долар для внутрішніх розрахунків, і люди почали знову найматись на роботу, бо знають, що їм за це заплатять справжні гроші.