не кажется ли вам, что молодые женщины - слишком нервные? вы-то, конечно, нет. но в целом!

пристыжаюсь, пока, сравнительно легко - пол-страницы хорошего текста (с просто приличными дела обстоят, конечно же, хуже).

вчера вечером я думал о тебе. в новостях был сюжет об украине - о чернокожем пасторе, который основал мощную церковь в стиле евангелистов. в сюжете говорилось, что он замешан в коррупции.

інтернет посрєдством master_genie приніс новость про те, шо президент їде в польшу святкувать 440-річчя люблінської унії ну і rzeczpospolitej obojga narodów, відповідно. польські інтернети розказують, шо окрім как потусуваться, віктор андрійович їдуть в люблін получить почесний докторський ступінь від люблінського католицького університету (разом із президентом литви і станіславом шушкевичем). вобщім, виникає питання, чи не перевертаються в гробах трипільці від такого нехтування державницькою ідеєю. хотя, з іншого боку можна сказать, шо люблінська унія була першим дійсним кроком нашої євроінтеграції. ібо литовці нє в счот, бо тоді столиця не над балтикою була.

бачила як в європейському кварталі під будинком банк оф ньйорк поліція вчотирьох чи навіть впятьох трусила старий мерседес, в якому сиділо традіційне мусульманське сімейство.
за кілька хвилин потому в районі широкої європейської зони бачила як поліція, взявши в каре, вела кудись африканську дівчинку. дівчинка тримала руки так, як білка із горіхом, і скімлила.
український тем удивлен моєю манерою використовувать їх слова із посиланням на них, а каша кіноа після потрапляння всередину, здається, додатково збільшує обєм. нагадує про гаргантюа.
в новинах знову говорять про педофілів. напередодні виборів одного міністра-соціаліста зловили на любові до дитячої порнографії. викладач французької каже, шо перестав спілкуваться із усіма дітьми окрім власних.
переказала дівчинці із зімбабве сюжет казки про івасика-телесика. дівчинка вжахнулась. пообіцяла нагодувать дівчинку гречкою.
перестало дощить.

а еще я готова порицать наше общество за то, что в больших газетах не берут репортажи об уборке урожая.
(головним надбанням останнього півріччя стала підозра, що я розучилась правильно вживать прийменники кожної із доступних мені мов, тому довелось довго думать над конструкцією першої фрази. але щодо смислу мушу сказать, що саме це і малось на увазі)

оказується в світі бардака іще більше, ніж мені про це було відомо. сьогодні вскрились фантастичні речі про те, шо в деяких країнах слово трильйон значить те, що по нашому квінтильйон, а нашому трильйону там відповідає більйон. тоїсть, bilion буває в європі із значенням "в тисячу разів більше за billion американський, тоїсть мільярд". так вікіпедія каже (польска, зокрема).
пів дня рахувала нулики

епоха відкриттів триває. днями дізналась, шо пісенька про танцующих утят - бельгійська. в оригіналі фламандська і про канарок, але смисл забавки такий самий, шо мол давайте помахаємо руками, як крилами.
у бельгії грядуть місцеві вибори. активізувались, звісно, розмови про те, шо скільки можна терпіть цих голодранців(в)/пихатих недоумків(ф). поміж іншим циркулюють листівки про те, шо отєчєство в опасності і треба, єслі шо, спасать франкомовний брюсель (путьом приєднання його до франції), який у випадку відділення фламандців принищать усіляко. вобщім цікаво, кому в случаї чого дістанеться королівська родина.

а вот днями мені відкрилась істина, шо від донецька до атирау (там де казахськй каспій із нафтою) така ж сама відстань, як до львова. це, в смислі, не на предмет алюзій про азіатчину, а про те, шо чого саме в лівію шаблі возить.

и живого места, казалось бы, достаточно, но неформальный лидер ушел из дома, прихватив зажигалку.
(єсть іще кілька творчих ідей щодо того, куди б прилаштувать парочку ком, але таке можна відкласти)

вобщім толкової картінки про неспешность якось не виходить
але здається я придумала собі домашнє завдання

голова болить

минає в районі цієї картинки

після кількох років управління країною наш президет став трошки несповна розуму. не знаю, чи це мало якийсь стосунок до того, але його поведінка стала особливо дивною після того, як він знову одружився.
до того, як ми отримали незалежність, 90% людей в країні жили на 10% землі, і по кількох роках новий уряд сказав білим фермерам, що землю потрібно перерозподілити. фермери не погоджувались на жодні пропозиції, а потім в країні почало рости невдоволення, і виглядало на те, що уряд не зможе утриматись. і тоді, щоб гарантувати собі підтримку, уряд вирішив забрати землю у фермерів. фермери пішли, а ферми занепали, бо лише білі мали технології і освіту, щоб ним управляти.
досить скоро виявилось також, що фермери забрали із собою всі гроші. іще коли вся земля належала їм, і вони отримували величезні прибутки із продажу тютюну, більшість грошей вивозилися із країни і вкладались в британії чи деінде. до нас поверталась лише частина - на поточні витрати. пішовши, вони позбавили нас навіть цього, а до того ж іще забрали із собою усе що могли, а щось і просто понищили. вони так робили і раніше. коли білі ішли із мозамбіку, вони псували будинки - заливали в водогін і каналізацію будинків рідину, яка їх повністю руйнувала. будинки після цього до використання вже були не придатні.
замість білих фермерів у нас тепер є свої власні бізнесмени, які гвалтують країну, а гроші, як і раніше, вивозять до британії.
насправді, зараз усе потроху повертається на краще, бо ми тепер використовуємо американський долар для внутрішніх розрахунків, і люди почали знову найматись на роботу, бо знають, що їм за це заплатять справжні гроші.

я заведу тетрадку в косую и буду ставить колышки за свершения

у нас дуже не любять іноземців. усі норвежці дуже сором'язливі і нам дуже важко заговорити із чужими людьми. ми в норвегії дуже поганої думки про румунію. у нас по телебаченню багато показують фільмів про бездомних дітей. багато організацій ними займаються. про україну у нас поганої думки немає. про неї взагалі мало шо відомо і мало говорять.

а сегодня, дорогие мои папа и мама, в доме включили астрид жильберто и я играла в женщину. следы красного вокруг ногтей - это не от страстей, а от лака, которого не было, кажется, только на моих локтях.

одного дня під нашим порогом опинився незнайомий мішок зі сміттям. наші сміттєва машина забрала, лишивши нам цей натомість. зоставить його під порогом не можна було, бо за таке на мішок приліпляють противну оранжеву бумажку, на якій написано, шо ай-ай і платіть штраф, а довести, шо він приблудний досить важко. тиждень мішок виглядав з-за кущів на задньому дворику. напередодні наступного забирання сміття його разом із новим домашнім запакували в один великий ворек, бо стихійний лідер домогосподарства сказав, що два мішки можуть і не забрать, і поставили це все гарненько біля порогу. наступного ранку мішок лишився на місці. тоді стихійний лідер сказав, шо мішок мабуть занадто важкий і ніхто не хоче затягать його в сміттєву машину. дві гарненько запаковані тижневі порції сміття знову затягли в кущі на задньому дворику. на порядку денному лідера домогосподарства план "а" - впродовж наступних кількох тижнів поступово домішувать цього сміття до свіженьких порцій. план "б" - закинуть вночі мішок в контейнер багатоквартирного будинку неподалік - не розглядається як неетичний.

час від часу від змі бувають користь і просвітницькі діяння
в порядке живой очереди відповіді арт-критика екатерины деготь на питання трудящихся про сучасне мистецтво
звідси

( нарізка вийшла довгенькою, того і заховала )

теза про мичать якась не така. но опять же таки можна привітать із грядущим тріумфом адептів комунікативних теорій.
на додачу дізналась, шо те, що у нас називається промисловим дизайном, у поляків - wzórnictwo przemyslowe
наступні кілька днів мені снитиметься майбутнє інтелігібельності.