безцінні перли дарують читачам професійні жж-спільноти. наприклад:
Доброго!
Для съемок телесюжета ищу иностранца, который живет в Украине, у него есть ребенок от украинки, но он не признает, что ребенок его. Ну или вариации на тему...
Спасибо!
постінг не оригінальний. замовлення героїв із доставкою бувають раз на кілька днів. в 2005-2006 на очі попадались в стилі молодіж із майданним минулим і вже розчарована остаточно і з певним рівнем доходу і з заданими наперед (забула вже якими) політичними висновками. зараз заказують обманутих вкладчіків, абітурієнтів, від яких взятки вимагали і т.п.
вот іще зі свіженьких: Для зйомок телевізійного сюжету потрібний продавець мобільних телефонів з яким можна поспілкуватись на тему: як зміниться ринок мобільних телефонів після відключення "сірих" мобілок, яких немає в базі IMEI-кодів. Також потрібна людина – герой сюжету – який купив мобільний в офіційному магазині, але його IMEI-коду все одно немає в базі і його телефон теоретично теж можуть відключити
уважний читач обов'язково зробить правильний висновок, шо сучасна отєчєствєнна журналістика - це вести журналістське розслідуванням посрєдсвтом гугла. ібо, шоб знайти героїв для матеріалів про платно-безплатну державну медицину нада піднять зад від крісла і потиняться по коридорах будь-якої державної лікарні. для сюжета про банк надра нада сходить у будь-яке відділення і за пів години виловить героя. но нєт: у нас закажуть через інтернет знакомого знакомих.
а паралельно з цим зі мною случилась чергова поучітєльна медіаісторія: будучи у відриві від проїздводства, отримала із перших рук історію, шо мол працівники київських музеїв виходять чергувать по ночах, бо кмда за охорону перестала платить, і її зняли, кинула кільком знайомим повідомлення, шо, мол, чи не треба вам контактів по цій новинці. публіка два дні думала, аж поки, нарешті, незалежно від неї і мене не написав про музеї нарешті кореспондент.
завіса